Як встановити кондиціонер своїми руками

Перебуваючи в квартирі або будинку оснащеним системами кондиціонування повітря, вже важко собі уявити, як можна взагалі жити без цього горезвісного кондиціонера, оскільки рівень комфорту перебування в такому приміщенні значно вище звичайного, причому, як взимку, так і влітку. Можна тільки з жалем дивитися на ще не старі автомобілі, пасажири яких знижують тепло поїздок відкритими вікнами і ветровічки, тому що системами кондиціонування оснащується вже весь транспорт, навіть громадський. Ціни прийнятні, асортимент надлишковий, обладнання легко підібрати для більшості приміщень, а як здійснюється монтаж кондиціонера своїми руками, читайте в цьому матеріалі.

Відразу хочеться обмовитися, що самостійний монтаж знімає з вас більшість гарантійних зобов’язань торгуючої організації, і вже якщо звичайному техніку під силу заповнити фреоном кондиціонер комбайна або трактора, то вмілі руки і уважне читання інструкції, повинні стати гарантією успіху самостійної роботи. До речі, на тлі викладеного можна стверджувати, що сума, що стягується за монтаж, непомірно висока, а економія від звички все робити своїми руками істотна і встановити кондиціонер самому можна.

Побутовий кондиціонер являє собою внутрішній устрій, де відбувається підготовка, кондиціювання повітря і зовнішнє, вуличний блок, де регулюється температура теплоносія, аналогічно автомобільної грубки – в салоні вона дме теплом, але набирає це тепло не в салоні. Тому в приміщенні, що обслуговується кріпиться внутрішній блок кондиціонера, на зовнішній стороні будинку, квартири зовнішній, а крізь отвір в стіні ви поєднуєте їх системою труб. Приготуйтеся самі і необхідний інструмент, що б крім навісного монтажу двох блоків, один з яких частенько доводиться кріпити на висоті, зробити наскрізний отвір в стіні порядку 50мм. Не будемо описувати способи установки анкерів і кронштейнів, все детально описується в інструкції, а нагадаємо, що бажано витримати всі рекомендовані монтажні розміри, як в горизонтальності установки, так і в технологічних зазорах, забезпечуючи номенклатурні режими роботи. Розраховуючи місця кріплення блоків, пам’ятайте, що довжина сполучних трубок більш 6м вимагає технічного узгодження, тому бажано не порушувати і цей регламент.

Багатьох бентежить самостійна обрізка, розвальцювання мідних трубок. Так, тут потрібна практика, причому водіям вантажних автомобілів частенько доводиться займатися цим в дорозі і на «коліні», тому навідалися в гараж і подивимося, як це робиться. Мідна трубка обжимается по всьому периметру і акуратно відгинається в сторони на однакову відстань, яким або конусом. Беремо деревинку, свердлимо її по діаметру трубки, розпилюємо з одного боку до отвору і можна затискати мідь, використовуючи для розвальцьовування кульової палець від рульової трапеції машин або просто велику кульку від підшипника Головне навчитися робити це у висячому положенні. Прикручуємо дренажний шланг і підготовлені трубки до внутрішнього блоку і, просовуючи їх через отвір до зовнішнього пристрою, кріпимо його остаточно. Аналогічно монтуємо трасу і до зовнішнього блоку, страхуючи себе від випадкового випадання при висотних роботах.

Зібрану систему необхідно заповнити фреоном, для чого використовують вакуумний насос, тобто відкачавши повітря відкривають фреон і заповнюють її. Систему можна заповнити і видавлюючи повітря, нацьковуючи його 3-5 «пшик», причому, чим довше довжина трубок, тим менше раз треба стравлювати, тому що обсяг заповнює фреону буде вище.